Тихим спалахом зріже темряву, збудить спогади, що на дні…
Тихим спалахом зріже темряву, збудить спогади, що на дні Заблукали в безоднях пам’яті, заховалися у тіні. Кров зворушить, у скронях стомлених здійме ґвалт, що тікай, біжи, В оксамитових теплих сутінків полотно вплете міражі Мрій юнацьких, давно вже проданих. За безцінок, за мотлох, пил На розпутті де кожен сам собі обирав... Читать далее...
